Віхи історії

    Перша школа відкрилася у 1903 році – двокласна чоловіча та однокласна жіноча. Навчання починалося, коли випадав перший сніг, і закінчувалося, коли починалася весна. Програма зводилася до вивчення закону Божого та молитов. Викладання вів священник. Ось перелік деяких вихідців з тієї школи: Потап Балинський, Корній Лановенко, Прокіп Батожок, Андронь Вивдюк, Ригір Мазурець, Левко Дишель.

  Після революції 1917 року у селі розгорнулася широка класова боротьба за повалення експлуататорського ладу. Радянська влада міцніла. Посилено розвивалася культура. Значний вклад у неї вніс учитель фізики Борис Сергійович Зворикін. Він з учнів створив радіогурток, у школі обладнав радіо вузол. Послухати радіопередачі до школи йшло багато бажаючих. Місць не вистачало, стояли в дверях, у коридорі. Б.С. Зворикін з своїм активом, до якого входили Дмитро Гудзь, Дмитро Приступа, Зот Риженко, Бенед Хабло, Ярас Косенко, радіофікували більшість хат у селі. Учитель математики Софрон Федотович Костик навчив колгоспників грати на духових інструментах, організував у школі струнний оркестр.

  Після революції 1917 року у селі розгорнулася широка класова боротьба за повалення експлуататорського ладу. Радянська влада міцніла. Посилено розвивалася культура. Значний вклад у неї вніс учитель фізики Борис Сергійович Зворикін. Він з учнів створив радіогурток, у школі обладнав радіо вузол. Послухати радіопередачі до школи йшло багато бажаючих. Місць не вистачало, стояли в дверях, у коридорі. Б.С. Зворикін з своїм активом, до якого входили Дмитро Гудзь, Дмитро Приступа, Зот Риженко, Бенед Хабло, Ярас Косенко, радіофікували більшість хат у селі. Учитель математики Софрон Федотович Костик навчив колгоспників грати на духових інструментах, організував у школі струнний оркестр.

   У 1923 році у Краснопілці відкрили семирічну школу, в якій навчалися всі діти села. Ніхто з учителів не тримав цигарки в зубах. Ім’я вчителя було у великій пошані.

  До 1973 року Краснопілка могла гордитися аж трьома школами. Це, звичайно, була одна середня школа, класи якої розташовувалися у трьох приміщеннях: так звана «мала» школа, у якій навчалися учні початкових класів, стояла на місці, що неподалік сучасної церкви; ще одна школа приймала учнів як молодших, так і середніх класів, а була вона розташована тут, де перебуваємо ми в вами зараз, у 1977 році на її місці побудовано та відкрито Будинок культури.

  70 – ті роки для Краснопілки – це період розквіту. В той час колгосп «Більшовик» - потужне господарство на території сільської ради – дбав не тільки про розвиток рослинництва, тваринництва, птахівництва, садівництва, а й про соціальну сферу. У цьому велика заслуга колишнього голови колгоспу Діденка Мусія Костьовича. Саме з його ініціативи до села було запрошено архітекторів, інженерів, результати праці яких ми можемо оцінити тепер. За якийсь десяток років у селі виросли новобудови: школа, будинок культури, дитячий садок, адміністративний будинок. Вималювався центр села, рівного якому немає в окрузі. Першою серед новобудов, введених у експлуатацію, була школа.

  Будувалася вона за кошти колгоспу, а вже потім держава повертала затрати. Проте будівництво школи було справою не лише будівельників – підрядчиків. Приходилося багато працювати на будівництві учням та вчителям. Аж до того часу, коли будівля привітно усміхнулася своїми світлими вікнами – очима, гостинно відкрила двері.

 А потім потрібно ще було впорядкувати територію, розбити клумби, посадити дерева та кущі, подбати про квітники. Нашій школі таланило на ентузіастів, людей, закоханих у свою справу. Сучасному дизайну шкільного подвір’я (парк, квітники) ми завдячуємо Дубовому Дем’яну Филимоновичу.